А чи знаєте ви - хто ви? Правда про походження українців

Генетична генеалогія дає змогу визначити, до якого роду належить людина.
Y-хромосома людини має певні ділянки, що містять ДНК-маркери, які сформувалися на ранньому етапі історії людства і з того часу передаються без зміни від батька до сина.
 На основі цих маркерів визначаються Y-хромосомні гаплогрупи. За гаплогрупою чоловічої Y-хромосоми в коді ДНК можна прослідкувати родовід людини на кілька тисяч років, включаючи ті території на яких проживали предки конкретної людини. Виявляється, що достатньо велика кількість людей мають схожі комбінації кодів – гаплотипів. Такі люди утворюють групу – гаплогрупу, людей, які мають спільного пращура. Вік більшості гаплогруп 10 – 15 тис. років. Тобто родові (кровні) зв’язки між людьми набагато давніші, ніж етнічні (національні). Таким чином нація (етнос) являє собою інтегральну сукупність людей із різних гаплогруп. Склад і пропорції різних гаплогруп можуть тільки опосередковано характеризувати етнос.  Поділ на гаплогрупи зараз ведеться по 6 аллелям і близько 200 підгрупам.  

Найбільшу генетичну групу (понад половину) населення України складають носії гаплогрупи R1a та її підгрупи R1a1. Остання поширена насамперед у Східній Європі, Середній Азії та Північній Індії. Науковці вважають, що генетична мітка R1a1 вперше постала близько 15 тис. р. тому, найпевніше, у надчорноморських степах. А що вона єдина з-поміж решти гаплогруп відповідає основній тезі індоєвропеїзму про спільність історичних доль населення від Європи до Індії, то й отримала від генетиків умовну назву – «арійська».

Гаплогрупа R1a1 притаманна для балто-слов’ян (українців, білорусів, західних росіян, поляків, словаків, словенів, литовців, латвійців) 40-50%, угро-фінів (естонців, угорців, карелів, фінів, саамів) – 3-20%, але найвища її концентрація у Центральній та Східній Європі. За межами Європи вона поширена у Середній Азії, на Алтаї, Близькому Сході та в Індії. Але градієнти частоти гаплогрупи R1a1 наростають в напрямку до України, то ж вчені вважають, що вона виникла саме тут – в невеликому ізольованому соціумі, який замешкав наші терени ще у льодовиковий час, а по його закінченню, почав свою експансію, давши початок індоєвропейським народам. Ці дані добре асоціюються із пізнім неолітом та раннім бронзовим віком і розквітом Курганної культури (7,5-5,4 тис. р. тому). Цікаво, що в Індії ця гаплогрупа притаманна (30%) для вищих каст, які у ті далекі часи становили Оріанську правлячу еліту.

З усіх Y-гаплогруп Європи лише «кукутені-трипільська» група І2 «нізвідки» не приходила, вона місцева й її представники постійно мешкали на теренах України. Слід також підкреслити, що тільки ця група сформувалась в Європі, а всі сусідні гаплогрупи сформовані поза Європою. Найбільш розповсюджені I2a зустрічаються у боснійців і хорватів, сербів і македонців. В Україні гаплогрупа I2a2 (місцева, "трипільська") є другою за поширенням після "арійської" й складає до 20%.

Але разом з тим українці зазнали впливу інших народів, про що свідчить решта гаплогруп (макрогаплогрупа F, яка об’єднує гаплогрупи H – 0%, G – 3% та І – 15-20%; гаплогрупи: І1 – 17%, R1b – 7 %, Е1в1в – 5%, J - 6 %, J2 – 7%, G - 4 %, N - 6 %, E - 4 %, Q - 2 %, H - 2 %, O - 10 %, C-9 %).