Ви хоч раз задумувалися, чому ви йдете до одного і того ж ресторану? А чому ваш друг любить постійно пробувати щось нове?
Цими питаннями задалися вчені університетів Аризони та Брауну
разом із Майклом Франком. Виявляється, ці рішення напряму можуть
залежати від наших генів та нейромедіатора дофаміну (Дофамі́н (допамін)
(4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол гідрохлорид) — нейромедіатор, біологічно
активна хімічна речовина, яка в мозку людини передає емоційну реакцію і
дозволяє відчувати задоволення і біль, також нейромедіатор,
відповідальний за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що
контролюють м'язову активність.
Посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD ).
Суть експерименту полягала в тому, що люди повинні були натискати на кнопку. В одному випадку – кількість натискань збільшувала кількість їх очок, в другому – зменшувала. Результати різнилися. Комп’ютерні моделі показали, що причиною вагань (натискати кнопку швидко чи повільно) є зміна стратегії, а вона пропорційна тому наскільки невизначені вони в питанні «чи дасть нова стратегія потрібні результати?».
І це має сенс. Якщо ви думаєте, що новий ресторан не набагато кращий, а то й гірший, за давно перевірений, то швидше за все ви не будете відмовлятися від давно складеної звички. Навіщо ризикувати?
Але, якщо ви поняття не маєте наскільки хорошим може бути ресторан – хто знає, можливо він перевершить усі ваші сподівання – ймовірність дати йому шанс сильно зростає.
Подальші дослідження, які опублікували в журналі Nature Neuroscience, показали, що вибір стратегії залежить від варіацій у гені COMT. Білок, що кодується геном COMT бере участь в активації дофаміну у перфронтальній корі – частині мозку, що відповідає за планування дій та прийняття рішень. Люди, які несуть «Met» версію гена були більш активними в умовах невизначеності, а ті, котрі мали «Val» версію гена – стримані. Більше того, люди з двома копіями «Met» – авантюристи до кінчиків пальців.
Повертаючись до питання вибору ресторану, робимо висновок про те, що ви ймовірно маєте «Val» версію гена, а ваш друг-активіст – «Met» версію.
Посилання
http://blog.23andme.com/news/dna-variation-may-help-us-break-free-from-our-routines/#VMwL94aafvhImyrH.99
Посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B
Суть експерименту полягала в тому, що люди повинні були натискати на кнопку. В одному випадку – кількість натискань збільшувала кількість їх очок, в другому – зменшувала. Результати різнилися. Комп’ютерні моделі показали, що причиною вагань (натискати кнопку швидко чи повільно) є зміна стратегії, а вона пропорційна тому наскільки невизначені вони в питанні «чи дасть нова стратегія потрібні результати?».
І це має сенс. Якщо ви думаєте, що новий ресторан не набагато кращий, а то й гірший, за давно перевірений, то швидше за все ви не будете відмовлятися від давно складеної звички. Навіщо ризикувати?
Але, якщо ви поняття не маєте наскільки хорошим може бути ресторан – хто знає, можливо він перевершить усі ваші сподівання – ймовірність дати йому шанс сильно зростає.
Подальші дослідження, які опублікували в журналі Nature Neuroscience, показали, що вибір стратегії залежить від варіацій у гені COMT. Білок, що кодується геном COMT бере участь в активації дофаміну у перфронтальній корі – частині мозку, що відповідає за планування дій та прийняття рішень. Люди, які несуть «Met» версію гена були більш активними в умовах невизначеності, а ті, котрі мали «Val» версію гена – стримані. Більше того, люди з двома копіями «Met» – авантюристи до кінчиків пальців.
Повертаючись до питання вибору ресторану, робимо висновок про те, що ви ймовірно маєте «Val» версію гена, а ваш друг-активіст – «Met» версію.
Посилання
http://blog.23andme.com/news/dna-variati
