Що таке спадковий гемохроматоз (СГХ) і як його виявити?

   Спадковий гемохроматоз (СГХ) ― аутосомно-рецесивне захворювання з дебютом у дорослому віці, характеризується надмірним, прогресуючим нагромадженням заліза в організмі, що може привести до важких клінічних проявів ― цирозу печінки, серцевоїнедостатності, діабету, артритів та гепатоцелюлярної карциноми. При гемохроматозі (синонім: пігментний цироз, бронзовий діабет, сидерофілія, синдром Труазьє-Ано-Шоффара) підвищене всмоктуванням заліза у кишечнику, зумовлене порушенням обміну залізовміснихпігментів, веде до накопичення його в тканинах і органах із подальшим розвитком органічних змін. 
    Клінічні прояви СГХ переважно частіше виявляються у чоловіків у віці 35-60 років. Класичні ознаки захворювання: цироз печінки, цукровий діабет, пігментація шкіри, болі в животі. Рідко гемохроматоз проявляється у жінок, що пояснюється фізіологічною втратою заліза при менструаціях: поодинокі випадки захворювання у жінок спостерігались при порушенні менструального циклу і в період менопаузи. 
    Основна ознака гемохроматозу – патологічна пігментація тканин і органів, здебільшого печінки, шкірних покривів, підшлункової залози, лімфатичних вузлів, а також наднирників, селезінки, серця, щитоподібної залози. Необхідно відмітити, що ступінь включення заліза в гемоглобін і час життя еритроцитів залишається без змін і анемія є однією із характерих ознак СГХ .
    У 90% випадків причиною СГХ є спадкові мутації  в гені HFE ― C282Y та H63D. Мутація C282Y – це міcсенс-мутація, яка призводить до заміни цистеїну на тирозин в положенні 282 протеїну. Мутація C282Y була виявлена в 85% усіх HFE хромосом, що свідчило про те, що в популяції 83% випадків гемохроматозу пов’язані з гомозиготністю за мутацією C282Y. Первинна гепатоцелюлярна карцинома на фоні цирозу печінки, є причиною смертності однієї третьої гомозигот за мутацією C282Y. Мінорна мутація H63D виникає внаслідок заміни гістидину на аспартат в положенні 63 молекули протеїну. Дана мутація викликає незначне зниження інгібуючого впливу на трансфериновий рецептор, тому гомозиготи за H63D та компаунд-гетерозиготи C282Y/H63D мають низький рівень фенотипової експресії. 
    Мутації C282Y і H63D були визначені як фактори ризику для розвитку цирозу печінки в пацієнтів з хронічним гепатитом C. Гетерозиготність за мутацією C282Y може призводити до розвитку раку печінки. 
    Джерелом корисної інформації для запідозри діагнозу ГХ може виявитись ретельно зібраний сімейний анамнез, зокрема ― інформація про поширені захворювання артритом та/або патологію печінки нез’ясованої етіології та так зване
    Правило трьох А
·        Астенія 
·        Артралгія 
·        Підвищений рівень Амінотрасфераз
    ДНК діагностика мутацій C282Y і H63D гена HFE дозволяє верифікувати діагноз СГХ та виявляти його на досимптоматичній стадії. Це є дуже актуальним, оскільки періодична флеботомія (кровопускання) у хворих на гемохроматоз запобігає розвитку ускладнень і значно здовжує тривалість та якість життя таких пацієнтів. 
    Якщо діагноз вчасно не поставлено, залізо нагромаджується в тканинах, що може привести до печінкової недостатності, панкреопатії, діабету, порушення серцевого ритму, імпотенції, ранньої менопаузи, недостатності щитоподібної залози.

МІЖНАРОДНІ ПРОЕКТИ З ВИВЧЕННЯ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

  Генетичні особливості людської популяції є в центрі уваги світової науки, проте основний поступ був зроблений при реалізації проекту «Геном людини» в результаті, якого була повідомлена первинна структура ДНК усіх хромосом людини. Поряд з цим, генетиками був встановлений міжіндивідуальний, міжетнічний та міжрасовий поліморфізм. Отримані дані про різноманіття індивідуальних геномів людини лягли в основу розвитку популяційної генетики людини, генетичної епідеміології, генетичної біоінформатики та досліджувалися і продовжують досліджуватися, в тому числі, шляхом реалізації великих міжнародних проектів. 
      Значні кількості нових наукових даних отримані при виконанні, зокрема, таких інтернаціональних проектів Нuman Genome Diversity (), Human Variome Project, International HapMap Project. При виконанні цих досліджень увага вчених зосереджена на отриманні результатів про розповсюдження певних алелів, гаплотипів та генотипів у світі в цілому та в різних популяціях, етнічних та регіональних групах. 
      Проект Нuman Genome Diversity (Різноманіття геному людини), започаткований в Стенфордському університеті Luigi Cavalli-Sforza за участі вчених з усього світу, створив ресурс для досліджень із 1063 культивованих лімфобластних клітинних ліній (LCLS) від 1050 осіб із 52 популяцій.  Праці, опубліковані співавторами проекту, наголошують на необхідності реєстрації генетичних профілів конкретних популяцій і мають високий індекс цитування в роботах по таким темам, як популяційна генетика, антропологія, дослідження спадкових захворювань 
      Подібні завдання має на меті й міжнародний HapMap Project головна увага якого зосереджена на аналізі гаплотипів для вивчення генетичних подібностей та відмінностей між людьми [http://hapmap.ncbi.nlm.nih.gov/ ].  
      Значний внесок у розвиток знань про спадкові хвороби людства зроблено у межах виконання міжнародного проекту Human Variome Project [www.humanvariomeproject.org]. Метою цього проету є збір та аналіз даних про тип, частоту, фенотиповий ефект мутацій різних генів. Проект проводиться шляхом міжнародного співробітництва за підтримки UNESCO та ООН для розвитку знань про геном людини в світі і для спільного використання з метою розширення глобальної охорони здоров'я. Особливу увагу звертається на необхідність підтримки поширення даного проекту на країни з низьким і середнім рівнем доходів. 
      Слід відмітити, що активно функціонує і розвивається ціла низка територіально-, енічно-, геноспецифічних проектів, які мають на меті збір та аналіз максимального сукупності даних про первинну структуру ДНК у різних популяціях та серед пацієнтів з певними нозологіями.

Особливості генетики: На скільки ви захищені від сніду?

У світовій науці відбувається формування нової парадигми трактування інфекційних хвороб, яка ґрунтується на даних проте, що тільки в частині осіб, заражених інфекційними агентами, розвивається клінічна картина захворювання. При цьому, власне генетичні особливості пацієнта відіграють головну роль у маніфестації та ступені клінічної реалізації інфекційного процесу. Відкриття останніх років виявили тісний зв'язок між особливим різновидом цитокінів, так званими хемокінами, їхніми рецепторами і ВІЛ-інфекцією. Хемокінами називають секреторні білки, які беруть участь у процесах міграції та активації клітин імунної системи. Хемокіни секретуються клітинами імунної системи, крові та різних тканин. Опис унікального випадку вилікування пацієнта від ВІЛ, опублікований K. Allers у 2011 році, пов’язаний із застосуванням стовбурових клітин із мутацією CCR5Δ32/Δ32 гена хемокінового рецептора CCR5, свідчить про перспективність напрямку вивчення генетичної резистентності до ВІЛ. Імунологічні або генетичні зміни, які впливають на рівень хемокінів, можуть впливати на сприйнятливість до ВІЛ-інфекції або швидкість прогресування захворювання після інфікування.  Люди, у яких встановлено мутантні гени, можуть мати клітини CD4 менш уразливі до ВІЛ. Йдеться про такі мутації як: CCR5-del32, CCR2-64I, та SDF-1 3'A.Мутація CCR5-del32 в гетерозиготному стані зустрічається у 5-14%  європейців, у 0-12% азіатів та повністю відсутня у африканців. Дослідження ВІЛ-протективних генів показали наявність досить високих частот мутації CCR5-del32 у росіян і українців. 

Мутація CCR2-64I в гетерозиготному стані зустрічається близько в 10% кавказців, у 17%  латиноамериканців, у 15% афроамериканців та 25% азіатів. Мутація SDF-1 3'A в гетерозиготному стані зустрічається близько в 21% європейців, у 16%  латиноамериканців, у 6% афроамериканців та 25% азіатів [8]. Найбільше зниження ризику ВІЛ/СНІД пов'язано з поєднанням гомозиготності по SDF1-3'A і наявністю хоча б одного протективного алелю по генам CCR2 і CCR5.
Відомо, що усі три мутації у певних проявах або істотно знижують ймовірність зараження ВІЛ/СНІДом, або зменшують швидкість прогресування хвороби.

За результатами обстежених 200 осіб (50% чоловіки, 50% жінки) без випадків захворювання на СНІД/ВІЛ в анамнезі, які є вихідцями і проживають на території Західної України, встановлено частоту мутації CCR5del32 в гені хемокінового рецептора CCR5, мутації CCR2-64I в гені хемокінового рецептора CCR2 та мутації SDF-1 3'A в гені хемокінового рецептора CXCR-4 на  вибірці осіб Західного регіону України. 

Визначена частота мутації CCR5del32 гена рецептора хемокінів CCR5 серед осіб Західного регіону України, яка становить 17% і є вищою ніж в інших регіонах України. Частотамутації CCR2-64I гена хемокінового рецептора CCR2 серед осіб Західного регіону України становить 16% і є співмірними у порівнянні з іншими європейськими етнічними групами. Отримані результати щодо частоти мутації SDF-1 3'A серед осіб Західного регіону України є значно вищими ніж в інших етнічних групах і становить 34%. МутаціюCCR2-64I в гетерозиготному стані у жінок детектували в двічі частіше ніж у чоловіків. У досліджуваній групі виявлено дев′ятнадцять компаунд гетерозигот  за мутаціями генів хімокінових рецепторів. Кількість осіб, які не несуть жодного протективного генотипу  становить 33%.
Отримані результати щодо поширення протекторних алелів у популяції України дозволяють прогнозувати епідеміологічну ситуацію щодо ВІЛ/СНІД у майбутньому.Дані про генетично зумовлену індивідуальну стійкість чи навпаки підвищену чутливість до ВІЛ  можуть бути використаними для розрахунку ризику зараження ВІЛ та темпів його розвитку в організмі.

Дізнайтеся про своє походження

Геногра́фія — наука про вивчення частин геному, що піддалися мутаціям за час існування людства. В 1928 році геногеографію, як окреме поняття, вперше ввів в науку російський генетик, академік О.С.Серебровський. Застосовуйте свої знання про походження. Дізнайтеся, який відсоток вашої ДНК походить від різних популяцій починаючи від Східної Азії до Півдня Сахари, Європи та багато іншого. Поділ європейського походження на чіткі регіони (Британські острови, Скандинавія, Італія та ін.). Люди із змішаним походженням: афроамериканці, латиноамериканці  та корінні американці також можуть отримати детальний розподіл.
Складіть своє дерево родоводу разом із відомостями про свою сім'ю. Детальніше http://leogene.com.ua/?page_id=712