Синдром Ніймеген

  Синдром Ніймеген (Nijmegen breakage syndrome, NBS OMIM 602667) – це захворювання, що успадковується за аутосомно–рецесивним типом, характеризується важким перебігом й належить до групи синдромів хромосомної нестабільності. Хвороба проявляється мікроцефалією без змін у інтелекті або ж з незначними змінами інтелекту, відставанням у рості і розвитку, лицевими дизморфіями, комбінованим Т– і В–клітинним імунодефіцитом, схильністю до онкологічних захворювань та чутливістю до іонізуючої радіації. Причиною виникнення NBS є спадкові мутації гена NBN, що кодує білок нібрин (р95). Нібрин в комплексі з білками MPE11 та RAD50 бере участь у репарації дволанцюгових розривів ДНК. Для пацієнтів з NBS в 50 разів зростає ризик онкологічних захворювань з ранньою маніфестацією і більше ніж в 1000 разів ризик виникнення лімфоми, а пухлини лімфоретикулярної системи виявляються у 60% хворих.
  Діагноз синдром Ніймеген ґрунтується на даних опису фенотипу та результатів лабораторних досліджень. Проте, вирішальним чинником для постановки діагнозу синдром Ніймеген є молекулярно–генетична діагностика.
  Зважаючи на те, що молекулярно-генетична діагностика синдрому Ніймеген є єдиним шляхом верифікації діагнозу, безсумнівною є необхідність проведення такої діагностичної процедури. Найважливішим моментом є надзвичайно висока радіочутливість як самих пацієнтів, так і гетерозиготних носіїв мутації. Тому рання діагностика має особливе значення, адже пацієнтів з синдромом Ніймеген необхідно ізольовувати від джерел іонізуючого випромінювання, а при проведенні діагностичних та лікувальних заходів потрібно замінювати рентгенологічні дослідження на метод ядерного магнітного резонансу та кардинально змінювати стратегію лікування. У Чехії, де як в Україні, є висока частота розповсюдження синдрому Ніймеген прийнятий наступний алгоритм: при виявленні пацієнта із цим синдромом проводиться генетичне тестування родичів пробанда. При виявлені гетерозиготного носійства мутації гена NBN в медичну карту вноситься запис про присутність протипоказань до проведення рентгенологічних досліджень, і такі проводяться лише за життєвими показами. Доцільним є впровадження такого алгоритму і в Україні.
  Зважаючи на високу частоту дослідженої мутації, вважаємо можливим проведення предиктивного генетичного тестування мутації 657del5 гена NBN, оскільки, її виявлення зумовлює отримання чітких рекомендацій, як от обстеження партнера при плануванні вагітності і при потребі пренатальна діагностика, обмеження променевого навантаження на організм,   диспансерний нагляд онколога.
  Заслуговує уваги повідомлення про те, що NBN бере участь у захисті клітини від O (6)–метилгуаніну і може спричинювати стійкість до протипухлинних ліків, таких як темозоломід. Ще одним фактом, який слід наголосити, є значне поширення випадків злоякісних захворювань у молодому віці серед гетерозиготних носіїв мутацій гена NBN.
За детальнішою інформацією звертайтеся http://leogene.com.ua/