АНАЛІЗ ХРОМОСОМ ПЛОДА ПО КРОВІ МАТЕРІ (NIFTY-TEST)

NIFTY (Аналіз хромосом плода по крові матері) – це абсолютно новий скринінг тест, який аналізує трисомії через звичайний аналіз крові матері дитини. Таким чином, тест NIFTY не несе ризику аборту чи зараження, проте, не поступається у точності амніоцентезу.
Людські соматичні клітини містять по 23 пари хромосом. Надлишок або нестача хромосом в клітинах людини викликає генетичні дефекти у плода. Трисомії 21 (синдром Дауна), 18 (синдром Едвардса), і 13 (синдром Патау) – є трьома найбільш поширеними хромосомними аномаліями, які викликані наявністю додаткової копії 21, 18, ​​або 13 хромосом відповідно.
Цей неінвазивний тест плода на трисомії впроваджений BGI Europe – є безпечним і простим тестом, пренатальним скринінгом синдрому Дауна та інших трисомій. Тест складається з простого забору 10 мл зразка крові від вагітної жінки, у якої термін вагітності становить від 10 до 24 тижнів. З цього зразка крові, ДНК дитини аналізується з метою вивчення хромосом дитини (трисомії 21, трисомії 18 і трисомія 13). За допомогою цієї інформації можна також визначити стать дитини.
До переваг NIFTY тесту можна віднести:
·         Високу точність (технологія секвенування із швидкістю виявлення 99,9%).
·         Неінвазивність (потрібно тільки 10мл материнської крові, немає проникнень у тіло прямим способом).
·         Виключення ризику (виключає внутрішньоутробні інфекції та загрозу викидня).
·         Завчасність (може виконуватися вже на 10 тижні вагітності, що дозволяє виявити патології на ранньому етапі для кращого клінічного вирішення проблеми).
·         Швидкість (результат тесту отримується через 14 днів після проведення забору крові).
Що таке синдром Дауна (трисомія 21)?
Синдром Дауна (трисомія 21), є хромосомною аномалією, що найбільш часто зустрічається, і обумовлена наявністю додаткової 21хромосоми. Синдром Дауна зустрічається приблизно у 1 з 800 немовлят.
Особи із синдромом Дауна , як правило, мають специфічні фізіологічні характеристики і більшість з них схильні до психічних відхилень, що супроводжуються численними порушеннями органів.
Що таке синдром Едвардса (трисомія 18)?
Синдром Едвардса (трисомія 18) – є другою найбільш поширеною трисомією. Синдром Едвардса обумовлений додатковою копією хромосоми 18 і зустрічається приблизно в 1 з 5000 народжених.
Трисомія 18 викликає проблеми розвитку, що загрожують життю дитини незабаром після народження. Вони спричиняють хвороби серця, кишечника, стравоходу, нирок; затримки росту, розумову відсталість.
Що таке синдром Патау (трисомія 13)?
Синдром Патау (трисомія 13) обумовлений наявністю додаткової хромосоми 13. Це третя найпоширеніша трисомія з частотою 1 ÷ 10 000 новонароджених.
Трисомія 13 пов’язана з важкими психічними та фізичними проблемами, які виникають у багатьох дітей, які помирають протягом перших днів або тижнів життя. Немовлята з трисомією 13 часто мають відхилення в роботі серця, головного мозку, спинного мозку; маленькі чи погано розвинені очі; додаткові пальці рук і / або ніг; деформовані роти; слабкий м’язовий тонус.

Детальніше

http://leogene.com.ua/?page_id=797
http://www.niftytest.com/

Проблема вибору: бути авантюрним чи страшком? Розгадка криється у ваших генах.

        

Ви хоч раз задумувалися, чому ви йдете до одного і того ж ресторану? А чому ваш друг любить постійно пробувати щось нове? 

    Цими питаннями задалися вчені університетів Аризони та Брауну разом із Майклом Франком. Виявляється, ці рішення напряму можуть залежати від наших генів та нейромедіатора дофаміну (Дофамі́н (допамін) (4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол гідрохлорид) — нейромедіатор, біологічно активна хімічна речовина, яка в мозку людини передає емоційну реакцію і дозволяє відчувати задоволення і біль, також нейромедіатор, відповідальний за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м'язову активність.
Посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD).
       Суть експерименту полягала в тому, що люди повинні були натискати на кнопку. В одному випадку – кількість натискань збільшувала кількість їх очок, в другому – зменшувала. Результати різнилися. Комп’ютерні моделі показали, що причиною вагань (натискати кнопку швидко чи повільно) є зміна стратегії, а вона пропорційна тому наскільки невизначені вони в питанні «чи дасть нова стратегія потрібні результати?».
        І це має сенс. Якщо ви думаєте, що новий ресторан не набагато кращий, а то й гірший, за давно перевірений, то швидше за все ви не будете відмовлятися від давно складеної звички. Навіщо ризикувати?
Але, якщо ви поняття не маєте наскільки хорошим може бути ресторан – хто знає, можливо він перевершить усі ваші сподівання – ймовірність дати йому шанс сильно зростає.
        Подальші дослідження, які опублікували в журналі Nature Neuroscience, показали, що вибір стратегії залежить від варіацій у гені COMT. Білок, що кодується геном COMT бере участь в активації дофаміну у перфронтальній корі – частині мозку, що відповідає за планування дій та прийняття рішень. Люди, які несуть «Met» версію гена були більш активними в умовах невизначеності, а ті, котрі мали «Val» версію гена – стримані. Більше того, люди з двома копіями «Met»  – авантюристи до кінчиків пальців.
Повертаючись до питання вибору ресторану, робимо висновок про те, що ви ймовірно маєте «Val» версію гена, а ваш друг-активіст – «Met» версію.
Посилання
http://blog.23andme.com/news/dna-variation-may-help-us-break-free-from-our-routines/#VMwL94aafvhImyrH.99

Ген інтерлейкіну-10 IL-10 (A-592C)

Синоніми назви гена: інгібітор синтезу итокінів, CSIF. Міжнародний код поліморфізму: rs1800872. Назви поліморфізму: A-592C (заміна нуклеотиду аденіну на цитозин в регуляторній області гена). Частота поширеності мутантного варіанта гена: 42-53%.

Функція гена: кодує інтерлейкін 10, антизапальний цитокін, який пригнічує запальні реакції, інгібуючи синтез цитокінів Т-хелперів, в тому числі гамма-інтерферону, факторів некрозу пухлини, інтерлейкінів 2, 3 і 6, а також антигенів MHC 2 класу і підсилює виживаність і проліферацію В-клітин і продукцію антитіл.

Молекулярні ефекти мутації: При варіанті-592C рівень продукції інтерлейкіну 10 підвищено, що призводить до погіршення відповіді організму на патогенні інвазії і посиленню вироблення антитіл, у тому числі імуноглобуліну E. Характерні прояви мутації: Наявність варіанта -592C обумовлює знижену стійкість організму до патогенів і збільшення ризику розвитку атопічного дерматиту, проте володіє протектівнимі властивостями відносно атеросклерозу, інфаркту міокарда та синдрому передчасної втрати плоду.

Показання до призначення дослідження: атопії, часті інфекційні захворювання, атеросклероз судин, СПП в анамнезі у пацієнта або у близьких родичів.

Детальніше http://leogene.com.ua/

Ген Т-лімфоцит асоційованої серінестерази CTLA4 (A49G).

Назва гена: T-лімфоцит асоційована серінестераза (CTLA4). Синоніми назви гена: CD152. Міжнародний код поліморфізму: rs231775.
Назви поліморфізму: A49G, Thr17Ala (заміна нуклеотиду аденіну на гуанін, що приводить до заміни амінокислоти треоніну на аланін в білку). Частота поширеності мутантного варіанта гена: 44-56%. Функція гена: кодує імуноглобулін CD152, який блокує активацію Т-клітин, зв'язуючись з рецепторами його антагоніста (CD28) і визначає толерантність імунної системи. Молекулярні ефекти мутації: При варіанті 17Ala збільшена стабільність мРНК CTLA4, що призводить до посиленого пригнічення активації і гіршого контролю проліферації Т-клітин і розвитку аутоімунних захворювань
Характерні прояви мутації: Наявність варіанта 17Ala збільшує ризик розвитку хвороби Грейвз (Heward etal., 1999), аутоімунного гіпотіроідізма, псоріазу, ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака, інсулін-залежного цукрового діабету (Kavvoura, Ioannidis 2005), а також обумовлює нечутливість до анти -тіроідних препаратам. При варіанте17Thr підвищений ризик розвитку HLA-незалежної целіакії. 
Показання до призначення дослідження: аутоімунні захворювання, ревматоїдний артрит, ІЗСД, целіакія в анамнезі у пацієнта або у близьких родичів.

За додатковою інформацією http://leogene.com.ua/

Мутація гена асоційованого з РМЗ NBS1 (657del5).

Назва гена: Nijmegen breakage syndrome 1 (NBS1). Синоніми назви гена: нібрин, NBN.

Назви поліморфізму: 657del5 (делеція 5-ти нуклеотидів в кодує області гена, що призводять до зсуву рамки зчитування). Частота поширеності мутантного варіанта гена: 0,5-0,6% у здорових людей.

Функція гена: кодує білок нібрін, що бере участь у репарації 2-цепочечних розривів ДНК і контролі клітинного циклу. Молекулярні ефекти мутації:
При мутації 657del5 відбувається зрушення рамки зчитування та освіта передчасного стоп-кодону, що призводить до формування укороченого швидко деградуючого варіанти білка і зниження його репаративної активності.

Характерні прояви мутації: При мутації 657del5 зростає ризик розвитку онкологічних захворювань, в тому числі і в більш ранньому віці. Зустрічальність даної мутації у хворих на рак молочної залози з клінічними ознаками спадкового раку підвищена в 2 рази в порівнянні зі встречаемостью у здорових людей (Імянітов, 2010). Також підвищений ризик розвитку раку яєчників, простати і лімфопроліферативних захворювань у дітей.

Показання до призначення дослідження: онкологічні захворювання в анамнезі у пацієнта або у близьких родичів.

Детальніше http://leogene.com.ua/

Мутації гена раку молочної залози BRCA1 (5382insC, 4153delA, 185delAG).

Синоніми назви гена: breast cancer 1. Назви поліморфізмів: 5382insC, 4153delA, 185delAG (вставка / делеції нуклеотидів в кодує області гена, що призводять до зсуву рамки зчитування). Частота поширеностімутантного варіанта гена: близько 0,1% у здорових людей.

Функція гена: кодує білок BRCA1, пухлинний супресор, який бере участь у репарації ДНК, контролі клітинного циклу і підтримці стабільності геному, а також виступає як негативний регулятор естроген-залежної проліферації епітелію молочних залоз. Молекулярні ефекти мутації: При даних мутаціях відбувається зрушення рамки зчитування і формування передчасного стоп-кодону, що призводить до різкого зниження рівня продукції білка BRCA1 і порушення контролю вищеперелічених процесів.

Характерні прояви мутації: При даних мутаціях багаторазово збільшується ризик розвитку онкологічних захворювань, в тому числі і в більш ранньому віці. Зустрічальність даних мутацій у хворих на рак молочної залози з клінічними ознаками спадкового раку підвищена в 100 разів у порівнянні зі встречаемостью у здорових людей (Імянітов, 2010). Також при даних мутаціях підвищений ризик розвитку раку простати і підшлункової залози, а мутації 5382insC і 4153delAв Росії виявляються в 86% випадків сімейного раку яєчника.

Показання до призначення дослідження: онкологічні захворювання в анамнезі у пацієнта або у близьких родичів.

Детальніше тут: http://leogene.com.ua/

Гени фолатного обміну

Поліморфізм генів фолатного обміну пов'язаний із зниженням рівня фолатного статусу і розвитком вітамін-дефіцитного стану, що приводить до порушення обміну амінокислот гомоцистеїну та метионіну. Підвищення рівня гомоцистеїну у крові на  5 мкмоль/л приводить до зростання ризику атеросклеротичного ураження судин на 80% у жінок та  на 60% у чоловіків.

Тестування генів фолатного обміну дозволяє визначити схильність до виникнення вроджених вад розвитку (аненцефалія, незрощення невральної трубки, щілини верхньої губи та/або піднебіння, вроджені вади серця, клишоногість та ін.), ускладненого перебігу вагітності (гестоз, фетоплацентарна недостатність, внутрішньоутробна затримка розвитку плода та ін), непліддя, невиношування вагітності та активації тромбоутворення, що призводить до порушення маткового і фетоплацентарного кровообігу.

1. MTHFR: 677 C/T (Ala222Val) (Метилентетрагідрофолатредуктаза)

Фермент метилентетрагідрофолатредуктаза є  ключовою ланкою фолатного циклу і каталізує реакцію перетворення гомоцистеїну у метіонін. Заміна цитозина на тимін у 677 положенні приводить до зниження функціональної активності фермента до 35% від середнього значення.

Дані про поліморфізм:

*частота гомозигот в популяції 677ТТ – 10-12%

*частота гетерозигот в популяції 677СТ  – 40%

*автосомно - рецесивне успадкування.

2. MTHFR: 1298 A/C (Glu429Ala) (Метилентетрагідрофолатредуктаза)

Другий варіант 1298А/C гена MTHFR призводить до заміни глютаміну на аланін в регуляторному домені фермента, що веде до зниження функціональної активності приблизно до 60% від норми. Поширеність алеля 1298C гена MTHFR в різних популяціях становить від 9 до 12%

Дані про поліморфізм:

*частота гомозигот в популяції  – 10-12%

*частота гетерозигот в популяції   – 45%

*автосомно - рецесивне успадкування.

 3. MTR: 2756 A/G (Asp919Gly)  (Метионін синтаза)

Ген MTR кодує фермент, який безпосередньо бере участь у метилуванні гомоцистеїну. Заміна аденіну на гуанін у положенні 2756 приводить до заміни у білковому ланцюгу, що приводить у свою чергу до зміни функціональної активності білка. У носіїв  2756G алеля відмічається зростання рівня гомоцистеїну у крові.

Дані про поліморфізм:

*частота гомозигот в популяції 2756AG – 5 -10%

*частота гетерозигот в популяції 2756 AG – 30%

*автосомно - рецесивне успадкування.

4. MTRR: 66 A/G (Ile22Met)  (Редуктаза метионін синтази)

Ген MTRR кодує фермент редуктазу метионінсинтази (MTRR), яка бере участь у великій кількості біохімічних реакцій пов’язаних з переносом метильних груп. Однією з функцій  MTRR є зворотє перетворення гомоцистеїну у метіонін. Поліморфізм 66A/G пов'язаний з амінокислотною заміною у молекулі фермента, що приводить до зниження функціональної активності.

Дані про поліморфізм:

*частота гомозигот в популяції 66GG – 15-25%

*частота гетерозигот в популяції 66AG  – 40-50%

*автосомно - рецесивне успадкування.

 5. F5: Лейденська  мутація, 1691 G/A (Arg506Gln) (Фактор V)

Ген F V кодує  білок (фактор V), є важливим компонентом системи згортання крові.
Лейденська мутація гена V фактора (заміна гуаніна на аденін в позиції 1691) приводить до заміни аргініна на глутамін в позиції 506 бікового ланцюга. Мутація викликає стійкость (резистентность) 5 фактора до одного з головних фізіологічних антикоагулянтів – активованого протеїну C. В результаті чого виникає високий ризик тромбозів, системної ендотеліпатїії, інфарктів плаценти.

Дані про мутацію:

*частота гетерозигот в популяції GA  – 2-7%

*частота серед пацієнтів з тромбозами  30 – 50%

*автосомно - домінантне  успадкування.

 6. F2: 20210 G/A (Фактор II, тромбін )

Ген F2 кодує білок (протромбін), який є  одним з головних факторів системи згортання крові. Наявність мутації 20210 G/A викликає зростання рівня протромбіну у сироватці крові, що приводить до гіперкоагуляції та проявляється у зростанні ризику венозного тромбозу у 205 раз.

Дані про мутацію:

*частота гетерозигот в популяції GA  – 1-4%

*частота серед пацієнтів з тромбозами  10 – 20%

*автосомно - домінантне  успадкування. 

*пусковий чинник - травма, хірургічне втручання, вагітність та інші.

 7. SERPINE1 (PAI-1): -675 4G/5G (Інгибітор активатора плазміногена типу I )

Ген PAI-1 кодує білок інгібітор активатора плазміногена, який відіграє важливу роль в регуляції фібринолітичної системи,  яка забезпечує розчинення фібринових волокон та запобігає надмірному тромбоутворенню.. Наявність 4 залишків гуаніну замість 5 в структурі гена приводить до підвищення його функціональної активності.  В результаті чого зростає ризик тромбозів та серцево – судинних хвороб.

Дані про поліморфізм:

*частота гетерозигот в популяції 4G/5G -45%

*частота гомозигот 4G/4G – 26%

 *автосомно - домінантне успадкування.

 8. FGB: -455 G/A (Фактор I, Фібриноген beta-субодиниця,  F1)

Та поліморфізм 148 C/T

Ген FGB кодує  білок фібриноген (точніше один з його ланцюгів), який при згортанняі крові перетворюється на нерозчинний фібрин – основну субстанцію тромбу.
Поліморфізм G/A у  455 положенні приводить до підвищеної експресії гена, результатом чого є зростання рівня фібриногену у крові та високий ризик розвитку тромбів. Відмічається зростання ризику інфаркту міокарда та лакунарних інфарктів церебральних судин.

Дані про поліморфізм:

*частота гетерозигот в популяції   – 10-20%.

9. ITGA2: 807 C/T (F224F) (Глікопротеїн Ia (VLA-2 receptor))

Глікопротеїн Ia є субодиницею тромбоцитарного рецептора до колагену, фактора Віллебранда, фібронектину та ламініну. Взаємодія рецепторів тромбоцита з ними приводить до активації системи згортання крові. Тому, глікопротеїн Ia відіграє важливу роль в первинному та вторинному гемостазі. Заміна цитозину на тимін у 807 положенні приводить до зміни властивостей рецепторів та відмічається зростання швидкості адгезії тромбоцитів, що приводить до підвищеного ризику розвитку тромбофілії. 

Дані про поліморфізм:

*частота в популяції   – 30-54%.

10.  ITGB3: 1565 T>C (L33P) (Глікопротеін IIIa (GpIIIa), интегрин бета-3  (тромбоцитарний рецептор фібриногена))

Ген ITGB3 кодує  бета-3 субодиницю  інтегрин-комплексу рецептора тромбоцитів GPIIb/IIIa, відомого також як  глікопротеїн-3а (GPIIIa).Вона забезпечує взаємодію тромбоцита з фібриногеном крові, що приводить до швидкої агрегації тромбоцитів. Заміна нуклеотида у другому екзоні гена GPIIIa приводить до заміни амінокислоти лейцину на пролін у 33 положенні білкового ланцюга. Відбувається зміна структури білка, чим порушується агрегацій на здатність тромбоцитів. Другий механізм: відбувається зміна імуногенних властивостей, розвивається автоімунна реакція, що є причиною порушення згортання крові.

Дані про поліморфізм:

*частота в популяції   – 16 - 25%.

Для детальнішого ознайомлення  http://leogene.com.ua/?page_id=510